Печенізький районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
Консультативно-дорадчі органи
Пропозиції
Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Посилання












100 РОКІВ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТРИЗУБА ДЕРЖАВНИМ ГЕРБОМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ І ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГРИВНІ
100 РОКІВ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТРИЗУБА ДЕРЖАВНИМ ГЕРБОМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ І ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГРИВНІ

Поділитися новиною:

100 РОКІВ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТРИЗУБА ДЕРЖАВНИМ ГЕРБОМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ І ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГРИВНІ

25 лютого 2018 року відзначали 100 років, відколи Тризуб став державним гербом УНР, а 1 березня виповнилося 100-річчя ухвалення закону УНР про гривню.

Відповідно до Указу Президента України від 22 січня 2016 року №17 “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років” (пункт 2) вшанування подій та видатних учасників Української революції є одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017–2021 роки. Планом заходів із відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років і вшанування пам'яті її учасників на період до 2021 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 777-р, передбачено урочисте відзначення 100-річчя затвердження Тризуба державним гербом Української Народної Республіки й організацію до цієї дати інформаційних, навчально-виховних, культурно-мистецьких та інших заходів.

Український інститут національної пам’яті розробив інформаційні матеріали до 100-річчя затвердження Тризуба державним гербом УНР. Під час підготовки тематичних заходів,  виступів і звернень представників влади, публікацій у засобах масової інформації пропонуємо враховувати такі тези:

- Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.

- У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.

- У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали.

- Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.

- Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності.

- Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.

- Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.

Історична довідка

Чому Тризуб?

Він є давнім українським символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю... Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.

У давній Русі Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав індивідуальну емблему (наприклад, попередники київського князя Володимира Святославича мали двозубці).  Навершя у формі князівського знака було головним елементом давньоруських стягів. Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому Тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.

Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення Тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося. Від XІV століття входять в ужиток територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі-Волинському –  зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом.   

1 березня виповнюється 100 років від дня ухвалення закону УНР про гривню.

Гроші також є важливим атрибутом держави. Їх відсутність у 1917 році стала чи не найпершим серйозним викликом для Української Центральної Ради. Після проголошення УНР Центральна Рада ініціювала випуск національної валюти. 1 січня 1918 року Мала Рада ухвалила закон про випуск власних українських грошей. Першою українською банкнотою стала купюра 100 карбованців, в обіг вона ввійшла 6 січня 1918-го. Дизайн купюри розробив художник-графік Георгій Нарбут. Він прикрасив їх зображенням Тризуба й оздобленнями в стилі українського бароко XVII–XVIII століть. Так завдяки цим грошам Тризуб став загальновідомим знаком. Хоча через розповсюдження фальшивих карбованців їх випуск скоро припинився.

Гривню як грошову одиницю України запровадили 1 березня 1918 року законом Української Народної Республіки “Про грошову одиницю, карбування (биття) монети та друк державних кредитових білетів”. Вона поділялася вже на 100 шагів і дорівнювала половині карбованця. Було надруковано знаки номіналом у 2, 10, 100, 500 і 1000, пізніше – 2000 гривень. Цікаво, що в обіг вони надійшли вже в часи Української Держави. Усі паперові платіжні засоби того періоду виготовляли в державній друкарні Берліна.

Формування системи українських грошових знаків завершилося 18 квітня 1918 року із ухваленням Центральною Радою закону “Про надання міністрові фінансів права випуску розмінних марок”. Водночас розпочалася історія перших українських марок. Центральна Рада задумувала їх як поштові мініатюри. Але через нестачу дрібної розмінної монети в липні 1918 року марки стали вживати одночасно і як гроші. Папір для них використовували грубий, щоб не зношувався надто швидко.

1919-го Директорія оголосила про зміцнення золотого вмісту української валюти. Для цього почали збирати все золото та срібло для випуску металічних монет, переплавляти на дрібну монету мідні пам’ятники російським царям. На золотих гривнях планували зобразити бюст Тараса Шевченка, а на срібних – будинок Української Центральної Ради. Але монети з золотом так і не випустили через більшовицький наступ. Усього в 1917–1921 роках було випущено 27 грошових номіналів – у карбованцях, гривнях, шагах (марках – вартістю 10, 20, 30, 40 і 50 шагів). 12 з них друкували за проектами й ескізами Георгія Нарбута, в підготовці інших брали участь митці Микола Бойчук, Василь Кричевський та інші. Гривні мали водяні знаки.

У незалежній Україні гривню офіційно запроваджено у вересні 1996 року. Саме тоді вийшли банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень і розмінні монети вартістю 1, 2, 10, 25 і 50 копійок. Банкноти мали кілька ступенів захисту (водяний знак, захисну стрічку, рельєфні елементи, суміщений малюнок, кодоване зображення, райдужне коло, антисканерну сітку, мікротекст, знак для людей із поганим зором, видимі захисні волокна, флуоресцентний номер, магнітний номер, прихований номінал).

Web-адреса: pechenigi-rda.gov.ua/news/id/224 | Переглядів: 43Дата публікації: 14:05 05.03.2018
Версія для слабо- зорих